День 20 грудня 2024 року залишиться у моїй пам’яті назавжди. Точний час — 07:12. Я пам’ятаю цю цифру не з календаря чи новин, а з годинника в кабінеті головного лікаря. Він зупинився саме в ту мить, коли ракета влучила в нашу будівлю. Зруйнувавши клініку, яку я створювала, ростила та розвивала десять років.
Ніч пекельного обстрілу я провела в підземному паркінгу, слухаючи гул дронів-камікадзе та далекий глухий гуркіт розривів. Київ ніби жив під натягнутою струною, був тривожним, напруженим. І раптом — потужний вибух, такий гучний, що все тіло відчуло його, наче через кістки пройшла невидима хвиля. Телефон миттєво сповістив про влучання у забудову в центрі міста. Я схопила сумку й поїхала на Антоновича, навіть не думаючи, що саме там і сталося справжнє лихо.
Коли дісталася місця призначення, клініки вже не було. Лише хмара пилу, уламки цегли, та нескінченне скло під ногами, що дзвеніло при кожному кроці. Рятувальники, швидкі й пожежні ще були в дорозі. Я стала першим свідком катастрофи головної справи всього мого життя.
Переді мною відкрилася сцена, схожа на постапокаліптичний фільм: замість фасаду зяє величезна чорна діра. Розірвані металеві конструкції стирчать, наче зламані кістки. Палаючий фрагмент ракети лежав просто біля входу. Від нього в ранкове небо тягнувся густий дим із запахом гару й металу.
Мене зупинив чоловік у чорному. Він сказав, що далі йти не можна, це занадто небезпечно. «Це моя клініка! Там могла бути санітарка!», — відповіла я, намагаючись пройти. Тоді чоловік наказав мені дзвонити колезі, щоб було легше відшукати її серед руїн. І в цей момент прямо перед очима обвалилась раніше підбита стеля.
Усе сталося так повільно, що мозок встиг зафіксувати картинку в деталях. Я пам’ятаю шматки бетону, що падали, хмару пилу, й тишу, яка після вибуху здається ще страшнішою. На мить відчула страх, хижу ненависть, розгубленість, оніміння, але швидко взяла себе в руки, сповнена рішучості діяти якнайшвидше.
Кабінети, яких більше немає
Вибухова хвиля винесла вікна та шматки фасаду, всередині спалахнула пожежа. Люди зі сусідніх квартир вибігали хто в чому був: у домашніх халатах, босоніж, із дітьми на руках, з котами в переносках чи просто в ковдрах. Малюки плакали, дорослі тремтіли від холоду й шоку. Хтось, обхопивши голову, мовчки дивився на уламки свого життя.
За кілька хвилин почали з’їжджатися мої колеги. Уся команда BG LAB була тут без жодних розпоряджень чи дзвінків. Кожен ішов до свого кабінету, щоб врятувати те, що залишилось після атаки. Гінеколог шукав апарат УЗД, дерматологи — трихоскоп, дерматоскопи, та картотеку наших пацієнтів.
Як за помахом чарівної палички з’явився гарячий чай, теплі ковдри. Медики надавали першу допомогу, рятувальники гасили вогонь, волонтери розбирали завали. Все робили разом. Працювали лікарі, охоронці, адміністратори, навіть будівельники із сусідніх об’єктів. Люди різали руки об скло, яке було усюди. Білі халати лікарів вкривалися плямами крові. Контраст стерильного одягу й червоних слідів — це образ, що залишиться зі мною назавжди.
Сила підтримки, яку відчуваєш серцем
Вже невдовзі посеред цього армагеддону з’явилися журналісти з камерами на плечах та мікрофонами в руках. Спочатку приїхали поляки, потім французи, німці, британці. За допомогою адміністратора пані Дар’ї вони фіксували кожну деталь.
Головне, що вони зробили — уважно вислухали. Передали наш біль і правду світові, у режимі реального часу. Їхні камери стали нашими очима, а репортажі — голосом. Тому що правда може стати справжньою зброєю. Цього дня вона працювала за нас.
Потім з’явилися пацієнти. Вони телефонували та стривожено питали: «Ви живі? Куди донатити?». Всі відгукувалися та пропонували допомогу. Зовсім молоді дівчата скидали невеликі суми із підписом «Ви нам потрібні». У цю мить я відчула, що ми не одні, і ми не маємо права здаватися чи опускати руки.
Поступова відбудова життя серед уламків
Ми почали ремонт, коли ще пахло гаром. Під ногами хрустіли уламки минулого життя. Прорвані комунікації залили кабінети, у кутках стояла крижана волога. Працювати було важко та ми не зупинялися, тому що мали спільну мету — повернутися.
Державні органи зафіксували нас як постраждалих. На цьому їх допомога закінчилася. ПриватБанк, клієнтом якого я була 15 років, відмовив у наданні кредиту. Це була не просто формальна відмова. Вона принесла болісне відчуття байдужості, у той час, коли кожна гривня на вагу золота.
Добре пам’ятаю той момент, коли відчула порожнечу й безсилля. Але варто було підняти голову і побачити, що переді мною стоять люди, наша команда. Вони не питали, що робити, а мовчки були поруч, не дали впасти. Ця підтримка та єдність стали точкою опори заради відліку нового життя.
Ми не виїхали — ми залишилися заради майбутнього
Поки тривали ремонтні роботи, клініка продовжувала жити в тимчасових приміщеннях від наших друзів та партнерів. Лабораторія «Дніпролаб» надала площі для прийому пацієнтів, а медичний центр SoulSpa — затишні кабінети для спеціалістів. Не залишився осторонь і DOC.UA, який є партнером клініки.
Попри відсутність частини апаратури, ми не припиняли роботу. У соцмережах і через банери повідомляли, де нас знайти, щоб отримати послуги. Маркетологи допомагали з кожним кроком. Працювали над кожним фото та відео, банером та постом. До дрібниць продумували влучні меседжі, обирали ефективні канали комунікації та надавали доречні поради.
Люди бачили, що ми боремося, тому щиро підтримували на кожному кроці. Всі стежили за процесом відновлення клініки у режимі реального часу й чекали, що двері BG LAB відкриються знову.
Коли ми повернулися на Антоновича, 72, почався новий етап у житті клініки. Нам вдалося не тільки зберегти всю команду лікарів, не втратити жодного пацієнта, але й познайомитися з новими чудовими людьми.
Три місяці боротьби перед новим життям
Ми ніколи не забудемо дату 20 березня. Тому що святкуємо її як другий день народження BG LAB. За три місяці пройшли шлях від попелу до нових стін і знаємо, що таке бути феніксом сучасності.
Відновлення стало можливим завдяки партнерам. Medical Laser надали лазери на виплату. Protect Solution безоплатно відремонтували УЗД. Cosmo Trade відновили апаратуру, замовляючи нові корпуси безпосередньо з заводів виробника. SpaLand, ANK, DMK допомогли з меблями, витратними матеріалами, максимальними знижками.
Дещо ми втратили назавжди, а дещо працює з подряпинами на екранах і зараз. Ми щиро вдячні кожному, хто був із нами в ці складні дні.
Мої висновки для тих, хто зараз у темряві та потребує поради:
- Займіть дорослу позицію. Зрозумійте, що держава — це насамперед бюрократія. Після будь-якого удару треба не гаяти час, не чекати допомоги під владними кабінетами. Справжня допомога приходить від суспільства. Тому, що місто — це люди, які знають, що після кожної жахливої ночі буде ранок.
- Розповідайте про свій біль. Це відкриває шлях до дії. Не бійтеся розголосу ситуації, сповіщайте в соцмережах про те, що відбувається. Ваші слова — сигнал для всіх, хто готовий і хоче допомогти.
- Залиште минуле у минулому. Адаптуйтеся, змінюйте підходи. Оновлений прайс, нові контракти з партнерами допоможуть втриматися, змінитися та перемогти.
- Будьте лідером для свого колективу. Ваша присутність важливіша за накази. Людям потрібен реальний керівник. Стурбований, втомлений, але рішучий, не зламаний, бо живий.
- Збережіть себе і те, що вас надихає. Навіть зруйновані, ми здатні творити нове. Представники бізнесу, жінки, медпрацівники — це ті, на чиїх плечах тримається країна. Тому у нас немає іншого шляху ніж шлях уперед.
Якщо ви опинилися на руїнах своєї мрії, то візьміть все те, що від неї залишилось. Додайте трохи віри, сил, підтримки та впевненості. Збудуйте щось нове, справжнє, людяне та щире. Якщо робити свою справу з любов’ю, обов’язково досягнете найкращого результату.
Центр естетичної медицини BG Lab працює з 2016 року та пропонує повний спектр сучасних процедур у сфері краси й здоров’я. Серед основних напрямів — ін’єкційні методики, косметологія, дерматохірургія, ліпосакція, лікування волосся, нігтів і шкіри, а також естетична гінекологія.
Джерело: doc.ua
